(no subject)

[zapah_vody]

Ну що... Здається, нам лишилися лічені тижні. Якщо мене не стане, нехай лишиться цей запис. Він буде про 32-річну Наталку, яка виховувала доньку, любила черешю і мріяла написати сценарій до повного метру. Поки я ще є, знайте, що просто зараз мені дуже страшно, другу годину поспіль ридаю, не знаючи що робити далі. А донька спить у сісідній кімнаті. Вона знає що нас може чекати.
А ваші діти завжди сплять спокійно?

Comments

[martuska_boo]

Мені здавалося, що ви з Києва. Невже знаходитесь на Сході?
Самонавіювання-важлива річ. Можливо, просто спробуйте зібратись, відкинути емоції. У будь-якому випадку зараз потрібен лише холодний розум і воля до життя.

[zapah_vody]

Так, я з Києва. А чергова порція "Градів" вже у Білорусі...